МГЕО "Наш дім - Манява" » » Закарпаття залишиться без смерекових лісів - 14 Травня 2011

13.12.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

     Особливістю лісів Закарпаття є те, що вони гірські. Гірські ліси мають виняткову значимість в охороні навколишнього природного середовища. Вони не тільки важлива складова сировинної і продовольчої бази, але й надзвичайно значима складова безпеки життєвого простору.
     За площею земель лісогосподарського призначення Закарпатська область входить до першої п’ятірки, а за запасами деревини займає перше місце в Україні. Загальна площа земель лісогосподарського призначення області – займає 695,8тис.га, з них вкритих лісовою рослинністю 660,9тис.га. Закарпатська область займає третє місце по лісистості серед країн Європи і поступається тільки Фінляндії та Швеції.
      Область належить до зливонебезпечних регіонів Європи. Гірський характер території області, велика, найбільша на Україні, густота річок, значна кількість опадів та інші фактори відіграють панівну роль у формуванні високих, часом катастрофічних паводків, що супроводжуються селями і зсувами і завдають населенню і народному господарству величезних збитків.
      Як було з’ясовано в ході аудиту, обсяги заготівлі деревини від рубок головного користування були меншими за розміри розрахункової лісосіки. Однак динаміка обсягів головного користування не дає повноти картини якості господарювання у лісах. Тільки фактичний відпуск деревини по всіх видах рубок(враховуючи і рубки, які пов’язані з веденням лісового господарства) дає можливість уточнити якість господарювання в лісах. Для цього за наявними даними аудиторами визначено питомий показник вирубаної деревини в перерахунку на 1га вкритих лісовою рослинністю земель.
      Але більше 32% обсягів заготовленої ліквідної деревини непридатні для промислової переробки, з них від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – 34,8%, рубок головного користування – 26,8%.
Однак, не слід забувати, що ліси виконують і водоохоронну функцію, яку науковці з 1га лісу оцінюють у 3рази вище, ніж деревинний ресурс. Так, вибіркові рубки у 10разів менше впливають на зміну режиму стоку води, ніж суцільні. Після суцільних рубок формування нових насаджень бука тільки через 25 років відновлює свої захисні функції, а смереки – через 30-40років.
      За останні роки спостерігається масове всихання похідних смерічників, створених в нетипових для них умовах, залісення кам’янистих розсипищ та порушених стихією ділянок, підвищення верхньої межі лісу і обгрунтування оптимального співвідношення між природним та штучним способами лісовідновлення.
      Недотримання лісової типології посадки ялинників, а саме штучна посадка ялинників на місцях корінних букових деревостанів, призвело до повного всихання та втрати технічної придатності деревини. Внаслідок перевищення у 2,5раза оптимальної вагомої ваги площ ялинових лісів та вклинення їх в ареал букових та ялицевих насаджень, спостерігається всихання на 11,1тис.га, що складає 35% площ похідних ялинників, створених у невідповідних типах лісу або 9% всіх смерекових насаджень області. Тільки за період 2008-2009роки, площа усихання ялинини збільшилась на 4,2тис.га, в тому числі на площі 1,9тис.га (45%) спотерігається сильне всихання, за характером всихання куртинне займає – 75,3%. В окремих лісгоспах, площа усихання ялинників складає більше 50% від всієї площі ялинників, зокрема у 2008році у Загатянському лісгоспі – на 60%, у Перечинському та Мукачівському – на 58% площі.
     За дослідженнями УкрНДІгірлісу, найбільш складний санітарний стан смерічників спостерігається на висотах до 800-900м над рівнем моря.
       Однією із основних причин погіршення санітарного стану ялинників є кореневі гнилі, збудниками яких виступають коренева губка та опеньок осінній. Наслідком цього стало послаблення захисних функцій лісу, масове поширення хвороб та шкідників, зниження продуктивності деревостанів. До того ж, в ході аудиту з’ясовано, що у 2008 та 2009роках здійснювалось вилучення земель лісогосподарського призначення, внаслідок чого зменшились площі лісового фонду, відповідно на 26,09га, та 24,94га.
        Одним з прикладів є вилучення 2,72га земельних ділянок у Костринському лісництві, які входять до складу Ужанського національного парку. За характеристиками вилучених земельних ділянок, де заборонені рубки головного користування, головною породою на покритій лісом площі була ялиця, віком насадження від 100 – 120років.
       Вилучені земельні ділянки передано приватним особам для будівництва туристичних баз, кемпінгів.


Коментарі (0)

Коментувати

Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /