МОНІТОРИНГ ГРУНТІВ І ВІДХОДІВ Частина2
Ступінь виявлення або ураженості території негативними екзогенними (геологічними та техногенними) процесами оцінюють за коефіцієнтом просторової ураженості (Кп), який відображує частину площі, яку обіймає той чи інший процес в межах досліджуваної території (регіонально-типової області або окремої її частини). Серед регіонально розвинутих екзогенних процесів переважають процеси підтоплення та заболочування, площинної та лінійної ерозій, активізації зсувів, суфозійного карсту, просадок та гідроморфної трансформації грунтів (подоутворення).
Класифікація території за ступенем ураженості тим чи іншим негативним процесом наведена в табл. 14.6.
Т а б л и ц я 14.6. Класифікація території за ступенем ураженості
Ступінь ураженості території (категорія) |
Значення коефіцієнту |
---|---|
Процеси відсутні |
0 < Кп < 0,01 |
Слабкий |
0,01 < Кп < 0,1 |
Середній |
0,1 < Кп < 0,35 |
Сильний |
0,35 < Кп < 0,5 |
Дуже сильний (кризовий) |
Кп > 0,5 |
Основою технічного забезпечення моніторингу земель є автоматизована інформаційна система. Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, областях, АР Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, уповноважених міських управлінь земельних ресурсів і Комітету по земельних ресурсах і земельній реформі АР Крим. За результатами оцінки стану земельного фонду в Україні складаються доповідні, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.
Безпосередні та віддалені проблеми охорони довкілля і здоров’я, викликані невідповідним використанням токсичних хімікалій та поганим управлінням небезпечними відходами, усе більше і більше усвідомлюються у країнах світу. Збільшується кількість країн, які формулюють свою політику і стратегію у зазначеній галузі з метою забезпечення токсичної безпеки хімікалій та правильного управління небезпечними відходами. Для розробки таких стратегій управління необхідні відповідні керівні принципи моніторингу і токсичних хімікалій і небезпечних відходів. Термін “небезпечний” відноситься до
нанесення шкоди довкіллю та здоров’ю населення. Відходи – звичайно це рідини, але також і гази, тверді тіла та промивні розчини, змішані з розчиненою породою.
Не завжди просто ідентифікувати небезпечні відходи. У табл. 14.7 наведені деякі вказівки для такої ідентифікації та узагальнені граничні концентрації. У табл. 14.8, 14.9 наведені деякі неорганічні та органічні небезпечні забруднювачі, їх основні джерела і відповідний вплив на здоров’я людей.
Т а б л и ц я 14.7. Джерела небезпечних речовин (елементів)
Елемент |
Можливі джерела |
Гранична |
---|---|---|
Миш’як |
Відходи золотих рудників, залишки з пестицидів, що вміщують миш’як |
5,0 |
Барій |
Поліграфічна промисловість, виробництво фарб, мастил, консистентних змащень |
100,0 |
Кадмій |
Гальванування, металеві сплави, промивні розчини, стічні води, добрива |
1,0 |
Хром |
Гальванування, шкіряна промисловість, промислова продувка охолодженої води |
5,0 |
Свинець |
Бензин, виробництво батарей, |
5,0 |
Ртуть |
Паперова промисловість, промислове консервування продуктів |
0,2 |
Селен |
Виробництво кольорового скла, |
1,0 |
Срібло |
Сріблення, ювелірна промисловість, фотографічні відходи |
1,0 |
Ендрин |
Виробництво пестицидів, повітряне їх розпилення |
0,02 |
Ліндан |
Теж |
0,4 |
Метоксихлор |
Теж |
10,0 |
Токсафен |
Теж |
0,5 |
Т а б л и ц я 14.8. Вплив на здоров’я людей неорганічних забруднювачів
Неорганічний елемент |
Основне |
Сфера |
Первинні ефекти |
---|---|---|---|
Миш’як |
Збагачення руди, удосконалені |
Повітря, |
Отруєння миш’яком (кишкові, шлунково-кишкові порушення, параліч кінцівок) |
Азбест |
Виробництво |
Повітря |
Асбестоз (хвороба |
Кадмій |
Гальванування, батареї |
Повітря, |
Випари кадмію – біль у суглобах, легенях, ниркова хвороба; можливо канцерогенний, тератогенний |
Свинець |
Етилований бензин, батареї, |
Повітря, |
Ослаблення нервової системи, синтезу |
Ртуть |
Неорганічна фор ма – електричні товари, промисловість; органічна форма – слімісиди, фунгіциди |
Вода, |
Неорганічні (порушення центральної нервової системи, можливі психози) і органічні (безплідність, послаблення мови, параліч, деформації, смерть) |
Нітрати/ Нітрити |
Нітрати – сільськогосподарські відходи; нітрити – засоби для консервації м’яса |
Вода, |
Нітрити+аміни (у тілі), канцерогенні нитрозаміни; нітрати можуть викликати метгемоглобинемію у дітей |
Диоксид сірки |
Спалювання утримуючих сірку палив |
Повітря |
Роздратування системи органів дихання, |
Частки |
Дим з багать, пил, пилок тощо |
Повітря |
Серцеві хвороби, хвороби дихального тракту (емфізема, бронхіт) |
Т а б л и ц я 14.9. Вплив на здоров’я людей органічних забруднювачів
Органічний |
Основне джерело |
Сфера |
Первинні ефекти впливу на здоров'я |
---|---|---|---|
ДДТ |
Прикладні програми робництва пестицидів для |
Вода, |
Біоакумуляція в жирних тканинах, нервові порушення, зменшення білих кров’яних |
Диоксин |
Елемент для виробництва трихлорфенолів; спалювання міських |
Вода, |
Надзвичайно токсичний: ушкоджує нирки, печінку і нервову систему; великий |
Фенітроксин |
Розпилення інсектициду на зернових культурах, лісові землі |
Вода, |
Токсичний тільки для ссавців при |
Мірекс |
Інсектицид, сповільнювач вогню в пластиках |
Вода, лан- |
Біологічно активний, незмінний, токсикологія змінюється з |
PCBs |
Діелектрики, теплопередача і гідравлічна рідина |
Вода, |
Незмінний у середовищі, анцерогенний, приводить до головного болю, галюцинацій |
Хлороформ |
Спочатку використовувався як болезаспокійливий |
Вода, |
Гостро токсичний у високих концентраціях, ушкоджує |
Трихлорметан (включає хлороформ) |
Виробляється у воді (гумінові кислоти і тощо) і при хлоруванні |
Вода |
Канцерогенний |
Небезпечні відходи взаємодіють з різними природними екосистемами і створюють екологічну нестійкість. Погіршення земних екосистем відбувається у формі забруднення землі; водних (водні басейни) – внутрішнього забруднення води. Важливою функцією управління відходами є зменшення ризику, мінімізація використання таких токсичних і небезпечних хімікалій, а використання технологій без використання небезпечних хімікалій – ефективний спосіб такого управління.
Екологічне управління токсичними хімікаліями вимагає: розширення і прискорення міжнародної оцінки хімічних ризиків; гармонізацію класифікації і маркірування хімікалій; інформаційний обмін щодо токсичних хімікалій; реалізація програм зменшення ризику, зміцнення національних можливостей для управління хімікаліями тощо. Усі ці дії залежать від успішної міжнародної роботи і поліпшення координації поточних міжнародних дій, реалізації прикладних програм технічного, наукового, освітнього і фінансового співробітництва.
Ефективний контроль за походженням, збереженням, утилізацією і багаторазовим використанням, транспортуванням, відновленням і перерозподілом небезпечних відходів має першорядне значення для здоров’я населення, захисту довкілля і управління природними
ресурсами, що вимагає активного міжнародного співтовариства. Оскільки токсичні хімікалії та небезпечні відходи несприятливо впливають на якість повітря водяних ресурсів і ґрунту, тому необхідне здійснення їх ефективного моніторингу. Моніторинг небезпечних відходів має широкий спектр від контролю їх джерел до умов збереження, обробки, перевезення, утилізації і перерозподілу.
Більшість небезпечних забруднювачів може попадати у різні середовища – повітря, грунт, поверхневі та ґрунтові води, тому важливі аналітичні методи їх визначення у цих середовищах. Токсичні хімікалії та шкідливі відходи, скинуті в навколишнє середовище, накопичуються в грунті і грунтових водах. У порівнянні з повітрям і проточною водою, грунтові води і грунт найбільш уразливі для відходів. Більшість впливів на довкілля токсичних хімікалій і небезпечних відходів виявляється як забруднення ґрунтових вод і ґрунту, тому що їхні можливі концентрації в атмосфері та ріках дуже малі в порівнянні із зазначеними забрудненнями.
Грунтові води – це великий ресурс, який включає 96 % від всесвітніх загальних запасів прісноводних ресурсів. Вони є джерелами більше 40 % від внутрішнього, сільськогосподарського та промислового водопостачання багатьох країн. Це, іноді, єдине надійне джерело водозабезпечення, яке повинне надійно захищатися від забруднення. Вирішення цієї зростаючої проблеми не просте, тому що ґрунтові води доступні не безпосередньо. Відновлення грунтових вод – це складний і великовартісний процес.
Джерела токсичних хімікалій, що можуть потенційно забруднювати грунтові води, потребують виділення земель для промислових, муніципальних і сільськогосподарських відходів. Домішки в поверхневих водах у залежності від геологічних і гідрологічних умов можуть також бути причиною забруднення у водоносному обрії. Негерметичні колекторні мережі, по яким протікають стічні води, також сприяють локальному забрудненню грунтових вод. У кожнім випадку, погроза забруднення для ґрунтових вод залежить від специфічних геологічних умов місця і складності гідрогеологічних умов, що заважає прогнозувати протяжність забруднення ґрунтових вод.
Для якісного моніторингу грунтових вод необхідно оцінити всю існуючу геологічну і гідрогеологічну інформацію Вибір процедури моніторингу залежить від потенційних рівнів концентрації домішків, доступного часу для моніторингу і загальних геологічних умов. Першим кроком у гідрогеологічному дослідження місця є огляд ґрунтів, геологічних умов ґрунтових вод. Для всіх грунтових вод повинні проводитися фонові визначення. Моніторинг повинен проводитися для кожного окремого джерела – потенційного забруднювача. Забруднення грунтів і забруднення грунтових вод токсичними хімікаліями і небезпечними відходами зв’язане між собою, тому істотно контролювати забруднені грунти при моніторингу грунтових вод.
Перед початком проведенням моніторингу необхідно визначити тип забруднювача, оцінити величину забруднення грунтів, площу забрудненого місця, точне розташування головних забруднених грунтів, визначити найкращий спосіб контролю місця забруднення, фактичну мету моніторингу, час проведення повного моніторингу і його вартість. Відповіді на перші питання вимагають наукового, проектного і технологічного обґрунтування, яке спирається на попередню розвідку місця і обстеження місця забруднення ґрунтів. Останнє питання не може вирішуватися об’єктивно, так як це питання найчастіше
політичне.
Стаття 29 Закону України “Про відходи” регламентує здійснення моніторингу місць утворення, зберігання та видалення відходів з метою визначення та прогнозування впливу відходів на довкілля, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі охорони довкілля та ядерної безпеки здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів. Зазначений моніторинг є складовою ДСМД. Суб’єктами моніторингу відходів є Мінекоресурсів (звалища промислових і побутових відходів) і МНС (об’єкти поховання радіоактивних відходів в зонах радіоактивного забруднення).
Коментарі (0)