МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Останні велетні України! Ще декілька сторіч тому її теренами бродили звірі, які тепер згадуються лише в леґендах і літописах

Останні велетні України! Ще декілька сторіч тому її теренами бродили звірі, які тепер згадуються лише в леґендах і літописах

13.12.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість


За його словами, найшвидше зникли мамонти, велетенська кішка махайродус і печерні ведмеді. Леви, які присутні на княжих гербах й у фольклорі України, поодиноко траплялися приблизно півтори-дві тисячі років тому. Їхні родичі леопарди блукали Причорноморськими степами до ХІ—ХІІ ст. Ще один велетень, відомий у Європі як казковий єдиноріг (насправді це носоріг, щоправда, шерстистий), згадується в літописах ІХ—Х ст. Довго переховувались по лісах велетні-тури, згадка про яких збереглася в тисячах географічних назв. У наших степах уже в ХІХ ст. було застрелено останнього дикого коня. У ХХ столітті з українських берегів Чорного моря повністю зникає тюлень-монах. 
          Повернення «з того світу»
         Наступним зниклим видом став зубр. Його разом із найближчим родичем бізоном спіткала однаково сумна доля — повне винищення внаслідок полювання. Узагалі, це — диво, що дикі зубри вціліли в Європі до початку ХХ ст. Та прийшла Перша світова війна, й останніх зубрів з’їли. Одиниці з них дожили до кінця 20-х років минулого століття. 1927-го з природи зник останній зубр. Ці дикі бики ще були в Україні в приватних зоопарках до Другої світової, яка залишила по собі пустку не лише в оселях українців, а й у нашій природі. 
         Коли природолюби вдарили на сполох, то після зубрячого перепису постала невтішна картина. У зоопарках нарахували лише 53 особини, які, до того ж, походили від 12 батьків. Тобто у відновленні виду виникла серйозна проблема близького схрещування. Науковці виявили неабиякий хист і кмітливість, відродивши цих тварин. Часто для цього користувалися допомогою бізонів — так з’явилися зубробізони й чисті лінії.
        Повільно, зубра за зубром, природоохоронці повернули цей вид «із того світу». 1965 року було розпочато їх інтродукцію (повернення в природу). На початок 1990-х українське поголів’я зросло до 600—700 особин. Україна виходить на одне з перших місць щодо відновлення зубрів у світі. Далі Україна отримує незалежність. І якщо самі українці стають не надто потрібними владі, то про зубрів і мови нема. За статистичними даними, вони постійно кудись зникають. У щорічниках мисливських господарств інформація переважно виглядає так: добуто — 0—1, загинуло — 1—7. Багато стад ще живе на папері, а в природі існує лише у вигляді опудал — трофеїв високопосадовців і новоспечених олігархів. До 2008 року в країні залишається лише 270 зубрів…
        Ганебне полювання
      Отже, основною причиною (часто єдиною) другого зникнення цього виду стає елітне полювання. В Україні діє так званий селекційний відстріл. Схема полювання — дуже проста: дається дозвіл убити хворого чи травмованого зубра; з’являються клієнти, які палають бажанням зробити це власноруч; клієнт стріляє в найбільшого й найздоровішого зубра — помилково… Часто все відбувається набагато простіше — приїхали, убили, а працівникам лісгоспу зверху наказали замести сліди.
         Показовим випадком такого браконьєрства є вбивство зубра в селі Банилові-Підгірному на Буковині, де живуть нині найбільші в Україні стада цих звірів. 4 січня 2010 року на території заповідника «Зубровиця» єгері знайшли в лісі частину зубрячої туші. Працівник заповідника викликав правоохоронців і ті констатували, що молодий самець вагою 500 кілограмів помер природною смертю, незважаючи на п’ять кульових поранень. Проте справа набула розголосу, відбувся судовий процес. Приватного підприємця та безробітного селянина засудили до штрафу 3 400 грн і конфіскації зброї. А ланцюжок до високопосадовців обірвався на першій же ланці.
        За даними розслідувань журналістів і природоохоронців знаходимо ще десятки випадків елітного полювання на зубра. Прочитати про них можна в Інтернеті. Як і замовити саме полювання — там же, на сайтах мисливських компаній, наприклад «ОК Сафарі». Розцінки коливаються в межах 300—4 500 євро.
         Для припинення такої ганебної тенденції Міністерству охорони природи слід прийняти чіткі законодавчі нормативи про повну заборону селекційного відстрілу «червонокнижних» тварин (тут і ведмеді зітхнуть полегшено, і деякі інші види) і збільшити терміни покарання за браконьєрство, оскільки нині штраф — набагато менший, ніж вартість такого дозвілля.
Справа —за реінтродукцією
        Про ситуацію, яка склалася із зубрами на Львівщині зокрема й в Україні загалом, розповідає Оксана Марискевич, заступник директора Інституту екології Карпат НАН України, менеджер проекту щодо реінтродукції (повторного відтворення) зубрів.
— За сприяння польських науковців із Товариства друзів зубрів і Фонду великих рослиноїдних ссавців (Нідерланди) наш Інститут утілює проект «Відновлення субпопуляції зубра в Східних Карпатах».
          На території національного парку «Сколівські Бескиди» раніше існувало невелике стадо зубрів (майданська субпопуляція). Проте останніми роками в статистичних щорічниках не відзначалося жодного зубра на цій території, швидше за все, їх уже давно немає. Сьогодні все майданське стадо є завезеним. Першим траншем 2009 року з парку диких тварин м. Гера (федеральна земля Тюрінгія, Німеччина) завезли шість зубрів, 2010-го прибуло ще п’ять із німецького парку «Баварський ліс» і австрійського — «Маршфельдські замки». Уже у Бескидах народилося трійко зубренят, проте один малюк не вижив. Таким чином, нині чисельність субпопуляції складає 13 голів. Ці зубри належать до біловезько-кавказької лінії, тобто без домішок крові зубробізонів.
          На щастя, місцеві мешканці толерантно ставляться до нових сусідів. Цього року стадо підходило до населених пунктів, проте їх просто відігнали подалі. На жаль, у тих випадках, коли зубри чи інші тварини, що перебувають під охороною, завдають шкоди сільським угіддям, держава не передбачає жодної компенсації. Ще складніша ситуація з військовим лісгоспом, розташованим у самому серці парку «Сколівські Бескиди». Його діяльність є постійним стресовим фактором не тільки для зубрів, а й для інших великих ссавців.
        Крім Майданської, є ще декілька українських субпопуляцій зубра. Нині в Україні нараховують близько 300 голів. Найбільш перспективне стадо — буковинська субпопуляція з Берегомета. Там охороною й утриманням зубрів безпосередньо займається обласне управління екології.
         Підтримка держави у відтворенні популяцій зубра — або недостатня, або взагалі відсутня. Законодавство щодо селекційного відстрілу й полювання на зубрів прописане нечітко, там — повний безлад. Тому постійно трапляються випадки браконьєрства, і більшість із них залишається без уваги правоохоронців. От місяць тому селяни знайшли мертвого зубра біля р. Стир. Його записали як такого, що загинув, проте забули наголосити, що тварина мала свіже кульове поранення. 2006 року було вбито зубра, який забрів у прикордонну смугу з Польщі. Нікого за це не покарали, оскільки в полюванні брали участь представники обласної прокуратури.
        Ситуація із зубрами, які заходять з Польщі, — загалом, доволі складна. Переважно вони тримаються недалеко від лінії кордону, куди працівникам лісового господарства й науковцям заборонено вхід без особливих дозволів. Тому миттєва реакція на випадки браконьєрства в цій зоні неможлива. А от самі браконьєри — переважно високопосадові особи, для яких відвідування прикордонних територій не становить проблеми. Тому прикордонна зона — найвигідніші браконьєрські угіддя. Тим більше що сюди реґулярно міґрують зубри й інші звірі з Польщі. Наразі ми маємо налагоджений зв’язок із місцевими лісничими та з польськими прикордонниками Бещадського відділу, які відразу повідомляють мене про перетин зубрами кордону. Тоді ми їх намагаємося охороняти на нашій території. Оскільки зубрам паспортів не видають, польський зубр на українській території автоматично стає українським. Тому «зубрячі» взаємостосунки між польськими й українськими природоохоронцями є просто добросусідськими.
         Більшість польських зубрів забрідає з території Бещадського національного парку. Його директор доктор Томаш Вільніцький ставиться до цього без особливого збентеження. Він весь час радить не ганяти зубрів назад у Польщу, адже ці тварини вже виробили щорічні міґраційні шляхи, оскільки українські прикордонні ділянки приваблюють їх пологими схилами й доступністю корму. Через якийсь час ці зубри самі повертаються назад, у Бещади. У цьогорічній статистиці парку щодо чисельності зубрів так і записано: 286+18 голів. Тобто 286 залишаються вдома, а 18 — пішли погуляти в Україну. Ситуація з державною підтримкою бещадських зубрів просто фантастична, порівняно з українськими парками. Євросоюз щороку виділяє величезні кошти на утримання зубрів, і йдуть вони не в міські контори чиновників, а безпосередньо лісовим службам, які опікуються цими тваринами.
         Я, як менеджер проекту з реінтродукції зубрів, хвилююся через відсутність відповідальних наукових кадрів, які повинні постійно вивчати цих тварин і консультувати лісівників. Для успішного існування стада зубрів украй необхідним є налагоджений науковий супровід. Ними повинні займатися спеціалісти. Оскільки вся наукова робота навколо цих прекрасних тварин тримається на ентузіазмі, не підкріпленому державними коштами, серйозних зубрологів в Україні просто немає — жодного!
       Наостанок, мабуть, варто зазначити, що значний розголос зубрячих проблем у пресі й телебаченні, постійні звернення науковців і природоохоронців до уряду хоч і поволі, але все-таки дають результати. Певні зрушення є щодо фонду охоронних територій, відведених для цих тварин. Їх площі поступово збільшують. Землі вже додали волинському заказнику «Зубр», чернівецькій «Зубровиці», справи в «Сколівських Бескидах» теж начебто непогані. Поголів’я наших диких биків починає збільшуватися. Тепер головне — не втратити знову набутого, аби не починати ререінтродукції.


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /