Екотоксикологія як галузь екології.
Екотоксикологія - нова галузь науки, що у першу чергу вивчає та оцінює сту-пінь небезпеки забруднення біосфери.
Г. А. Степанський (1978) сформулював наступне визначення: екотоксикологія - такий напрямок профілактичної токсикології, що займається вивченням пристосувань живого до змін хімічного складу середовища його перебування в умовах цілісного ансамблю абіотичних, біотичних і соціальних факторів. Основне завдання екотоксикологіі полягає в обґрунтуванні заходів щодо профілактики шкідливих впливів хімічних забруднювачів зовнішнього середовища, створенню сприятливих умов для життя і діяльності людини, розвитку і функціонування організмів живого та рослинного походження.
У загальному вигляді можна також сказати, що екологія - це наука про структуру і функцію природи. Класична екологія традиційно вивчала структуру і функцію популяцій, підвиду, виду і природних спільнот. Зараз говорять про «нову» екологію, предметом якої є вивчення функції біосфери в цілому.
Проблемам забруднення антропогенного походження приділяється велика увага у зв'язку з необхідністю їх нормування. Сформульовано такі поняття, як припустимі навантаження на організм, популяцію і біосферу в цілому. Якість середовища визначається стійкістю існування і розвитку екологічної системи, стабільністю біоценозу, продуктивністю всіх ланок трофічних ланцюгів. Саме ці показники повинні ураховуватися при встановленні припустимих навантажень, у тому числі припустимих рівнів хімічного забруднення. При екологічному нормуванні враховується загальний колективний опір, реакція всієї екосистеми на зовнішній шкідливий вплив, хоча критичною ланкою може бути і окремий вид спільноти. Тому ще одним основним завданням екотоксикології є встановлення джерел забруднення, оцінка розмірів цього забруднення, аналіз шляхів поширення шкідливих речовин у навколишньому середовищі.
Біоіндикація - метод екотоксикології, що базується на дослідженні природних популяцій і біотестуванні, змістом якого є експеримент.
Біоіндикація припускає аналіз і оцінку якості середовища в умовах впливу факторів, що лімітують, забруднення по зміні часової і структурно-функціональної організації біоценозу ( Meijers
Таблиця 1.2.1. Взаємозв’язок різних галузей токсикології
Біотестування – необхідно розглядати як один із прийомів дослідження, що використовується з метою визначення ступеня і характеру несприятливих факторів навколишнього середовища (хімічних забруднень) потенційно небезпечних для живих організмів у контрольованих експериментальних умовах шляхом системи реєстрації змін біологічно значущих показників функцій організму з наступною оцінкою їх стану відповідно до вироблених критеріїв токсичності.
Причини забруднень: зростаюча невідповідність між механізмами, що сформувалися у філогенезі, біологічною адаптацією організму до нових умов існування і до нових незвичайних, що не зустрічались раніше, компонентів навколишнього середовища (нових хімічних речовин) становить зміст проблеми, розробка якої вимагає участі фахівців багатьох наукових біологічних і медичних дисциплін. Особливу небезпеку становлять речовини, які є стійкими, вони не трансформуються і тривалий час діють у біосфері.
Основними причинами забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами необхідно визначити такі види діяльності людини:
• виробництво і використання енергії;
• виробництво хімічних речовин і їх широке використання;
• інтенсифікація сільського господарства.
При цьому провідне місце серед забруднювачів займає технологія викопних ресурсів. Небезпека забруднення тут існує на усіх стадіях: видобутку, транспортування, переробки, споживання, відходів.
У процесі досліджень необхідно одержати відповідь на ряд питань:
• як навколишнє середовище впливає на реакцію організму, під час його зустрічі з токсикантами;
• як навколишнє середовище змінює внесену токсичну речовину і у якому вигляді, трансформованому або нетрансформованому, вона досягає мішені (біооб’єкту);
• як токсична речовина змінює середовище, що оточує живий організм;
• як змінюється біоценоз у цілому.
Дослідження навколишнього середовища і здоров'я людини дозволяють:
• оцінити небезпеку для окремих хімічних забруднювачів і змін у навколишньому середовищі, які вони викликають;
• оцінити небезпеку забруднювача для екосистеми в цілому та окремих її компонентів ;
• визначити джерела небезпечних забруднювачів;
• використати отримані дані для планування зменшень несприятливих впливів, для розробки необхідних заходів спрямованих на поліпшення складу біосфери і здоров’я людини.
Г. А. Степанський (1978) сформулював наступне визначення: екотоксикологія - такий напрямок профілактичної токсикології, що займається вивченням пристосувань живого до змін хімічного складу середовища його перебування в умовах цілісного ансамблю абіотичних, біотичних і соціальних факторів. Основне завдання екотоксикологіі полягає в обґрунтуванні заходів щодо профілактики шкідливих впливів хімічних забруднювачів зовнішнього середовища, створенню сприятливих умов для життя і діяльності людини, розвитку і функціонування організмів живого та рослинного походження.
У загальному вигляді можна також сказати, що екологія - це наука про структуру і функцію природи. Класична екологія традиційно вивчала структуру і функцію популяцій, підвиду, виду і природних спільнот. Зараз говорять про «нову» екологію, предметом якої є вивчення функції біосфери в цілому.
Проблемам забруднення антропогенного походження приділяється велика увага у зв'язку з необхідністю їх нормування. Сформульовано такі поняття, як припустимі навантаження на організм, популяцію і біосферу в цілому. Якість середовища визначається стійкістю існування і розвитку екологічної системи, стабільністю біоценозу, продуктивністю всіх ланок трофічних ланцюгів. Саме ці показники повинні ураховуватися при встановленні припустимих навантажень, у тому числі припустимих рівнів хімічного забруднення. При екологічному нормуванні враховується загальний колективний опір, реакція всієї екосистеми на зовнішній шкідливий вплив, хоча критичною ланкою може бути і окремий вид спільноти. Тому ще одним основним завданням екотоксикології є встановлення джерел забруднення, оцінка розмірів цього забруднення, аналіз шляхів поширення шкідливих речовин у навколишньому середовищі.
Біоіндикація - метод екотоксикології, що базується на дослідженні природних популяцій і біотестуванні, змістом якого є експеримент.
Біоіндикація припускає аналіз і оцінку якості середовища в умовах впливу факторів, що лімітують, забруднення по зміні часової і структурно-функціональної організації біоценозу ( Meijers
|
Загальна теоретична токсикологія |
|
|
||||
|
|
|
|||||
Профілактична (гігієнічна, екологічна) токсикологія |
Клінічна токсикологія |
|
|
||||
Епідеміологія хвороб хімічного походження Комунальна токсикологія Зоо- і фітотоксикологія |
Лікування професійних отруєнь і захворювань Лікування хвороб, спричинених лікарськими препаратами Лікування побутових отруєнь |
|
|||||
Промислова токсикологія Сільськогосподарська токсикологія Харчова токсикологія Токсикологія природних отрут |
|
||||||
|
|
||||||
|
Спеціальна токсикологія Військова токсикологія Космічна токсикологія Судова токсикологія |
|
Біотестування – необхідно розглядати як один із прийомів дослідження, що використовується з метою визначення ступеня і характеру несприятливих факторів навколишнього середовища (хімічних забруднень) потенційно небезпечних для живих організмів у контрольованих експериментальних умовах шляхом системи реєстрації змін біологічно значущих показників функцій організму з наступною оцінкою їх стану відповідно до вироблених критеріїв токсичності.
Причини забруднень: зростаюча невідповідність між механізмами, що сформувалися у філогенезі, біологічною адаптацією організму до нових умов існування і до нових незвичайних, що не зустрічались раніше, компонентів навколишнього середовища (нових хімічних речовин) становить зміст проблеми, розробка якої вимагає участі фахівців багатьох наукових біологічних і медичних дисциплін. Особливу небезпеку становлять речовини, які є стійкими, вони не трансформуються і тривалий час діють у біосфері.
Основними причинами забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами необхідно визначити такі види діяльності людини:
• виробництво і використання енергії;
• виробництво хімічних речовин і їх широке використання;
• інтенсифікація сільського господарства.
При цьому провідне місце серед забруднювачів займає технологія викопних ресурсів. Небезпека забруднення тут існує на усіх стадіях: видобутку, транспортування, переробки, споживання, відходів.
У процесі досліджень необхідно одержати відповідь на ряд питань:
• як навколишнє середовище впливає на реакцію організму, під час його зустрічі з токсикантами;
• як навколишнє середовище змінює внесену токсичну речовину і у якому вигляді, трансформованому або нетрансформованому, вона досягає мішені (біооб’єкту);
• як токсична речовина змінює середовище, що оточує живий організм;
• як змінюється біоценоз у цілому.
Дослідження навколишнього середовища і здоров'я людини дозволяють:
• оцінити небезпеку для окремих хімічних забруднювачів і змін у навколишньому середовищі, які вони викликають;
• оцінити небезпеку забруднювача для екосистеми в цілому та окремих її компонентів ;
• визначити джерела небезпечних забруднювачів;
• використати отримані дані для планування зменшень несприятливих впливів, для розробки необхідних заходів спрямованих на поліпшення складу біосфери і здоров’я людини.
Коментарі (0)