Експерт Української кліматичної мережі, член Гірського партнерства (ФАО), Глобального водного партнерства (GWP), голова молодіжної громадсько-екологічної організації «Наш дім – Манява» Микола Скиданюк в інтерв’ю для газети «Галичина» наголосив, що альтернативна енергетика в Івано-Франківський області активно розвивається, звернув увагу, що на Прикарпатті мають перспективу розвитку енергія біомаси, вітру, сонця і біогазу. Експерт також розповів про досвід країн, який міг би бути найбільш корисним для області щодо використання альтернативних джерел енергії та ін.

- Пане Миколо, нині багато говорять про доцільність використання альтернативних джерел енергії. Який стан справ з цим на Прикарпатті?

– Якщо говорити про те, чи доцільно використовувати альтернативні джерела енергії, то відповідь одна: потрібно, оскільки цього вимагає природа. Нині ми спостерігаємо природні явища, не характерні для Карпат, а саме: збільшення інтенсивності гроз, повеней і підтоплень територій, зсувів грунтів, селевих потоків, виникнення штормових вітрів тощо. 

Всі ці екстремальні погодні явища пов’язані з глобальною зміною клімату. З 1971 року середньорічна температура в Карпатах підвищилась на 0,6о–1,65оС. У наступні 20 – 30 років потепління триватиме, літо стане сухішим, а зими — вологішими. 

За інформацією Світового банку, якщо не змінити економіку і рівень споживання енергії, середньорічна температура в Україні до 2100 р. може зрости на 3,2 – 4,5оС. Більшість експертів вважає, що для Землі критичною межею вже є 2оС, і її ми не зможемо перейти. 

Тому інтенсивне та розумне використання альтернативних джерел енергії може мінімізувати негативні зміни та забезпечити  100-відсотковий перехід України саме на таку енергетику. Скажімо, в Івано-Франківській області на об’єктах відновлювальних джерел енергії на серпень 2018 року вироблено 38,17 млн. кВт год. електроенергії. 

За інформацією НКРЄ, в регіоні діє 27 об’єктів альтернативної енергетики загальною потужністю 65,70 МВт (без урахування об’єктів у приватних домогосподарствах). Серед них: сонячних електростанцій (СЕС) – 19, вітрових (ВЕС) – одна, ГЕС – п’ять і дві біогазові установки. Це свідчить про те, що альтернативна енергетика в нашому краї розвивається доволі активно (2017 р. – вироблено 27,35 млн. кВт год., 2018 р. – 38,17 млн. кВт год.). і з огляду на цей показник Прикарпаття сьогодні виходить у лідери серед областей західного регіону України.

- Які відновлювальні джерела енергії мають перспективу розвитку в нашій області?

– Потенціал відновлювальних джерел енергії на Прикарпатті (без урахування енергетичних культур), за даними ІФНТУНГ, розподілено так: 32 відсотки становить енергія біомаси, 26 – енергія довкілля, 23 – енергія вітру, 14 – сонячна енергія, 3 – мала гідроенергетика та 2 – енергія біогазу.

На мою думку, перспективи для розвитку мають такі види альтернативних енергоджерел, як енергія біомаси, вітру, біогазу та сонячна енергія.

При визначенні енергетичного потенціалу наявної в регіоні біомаси розглядають солому, деревину й вирощування енергетичних рослин. Найбільш доцільним є вирощування саме рослин, наприклад, енергетичної верби. Для нас найкраще підходять сорти верби, що швидко росте, виду Salixviminalis. Великий досвід у цьому мають країни ЄС, зокрема Швеція, Англія, Польща, Данія. У Швеції розроблено цілу систему використання плантацій верби в екосистемі міст. Вербу використовують не лише для опалення, а й для утилізації і очищення стічних вод.

Інший вид біологічної енергетики можна одержувати з відходів соломи, ріпаку та лісової деревини. Однак варто врахувати, що швидке виробництво біомаси з деревних відходів матиме негативний вплив на лісові екосистеми та може спричинитися до знищення цілих лісових масивів.

Тим часом збільшення посівів енергетичних рослин на сільгоспугіддях може призвести до скорочення вирощування сільськогосподарської продукції та спричинити продовольчу кризу. Без шкоди для аграрного виробництва дозволено використати під посіви енергетичних рослин від 10 до 30 відсотків площі продуктивних земель.

Вітрова енергетика теж стає дуже популярною як у приватних домогосподарствах, так і в промислових масштабах, ефективна в регіонах України, де середньорічна швидкість вітру – 5 м/с. В нашій області це Косівський, Городенківський, Верховинський, Долинський та Надвірнянський райони. При будівництві ВЕС варто звернути увагу на біорізноманіття, виявлені рослини та тварини, які є під охороною. Також необхідно врахувати коридори міграції птахів, естетичну цінність ландшафтів для розвитку туризму, наявність об’єктів природно-заповідного фонду, житлові зони, об’єкти культурної та археологічної спадщини тощо.

Сонячна енергія залишається для нас найбільш актуальною та вигідною. Хоча область займає одне з останніх місць в Україні за її сумарним річним потенціалом, що пов’язано як із відносно малою площею області (22-ге місце в Україні), так і з інтенсивністю інсоляції, викликаною географічним розташуванням, цей вид енергетики в нас найбільш розвинений.

Негативний вплив на регіон матиме подальша експлуатація малих ГЕС або будівництво нових. Як показують дослідження більшості проектів будівництва малих ГЕС, запропонованих в Українських Карпатах, екологічна шкода від їхньої експлуатації буде значною і неприйнятною як з економічної, так і з екологічної точок зору. Загальновідомо, що туризм і рекреація сьогодні є однією з провідних статей доходів місцевого населення нашої області.

Проекти будівництва малих ГЕС є привабливими для власників та інвесторів тільки для отримання «зеленого тарифу». Потенціал малої гідроенергетики в області становить не більше трьох відсотків тієї електроенергії, яку виробляють у регіоні, і це не виправдовує шкоди, завданої природі. При цьому малі ГЕС ще й нерідко будують з порушенням екологічної рівноваги, руйнуванням екосистем малих річок Карпатського регіону.

- Що нині конкретно роблять на Івано-Франківщині, аби зменшити нашу залежність від традиційних джерел енергії, таких, як природний газ і навіть електропостачання?

– За інформацією ОДА, рівень споживання природного газу в  області у 2017 році скоротився з 150 млн. куб. м у січні до 114 млн. куб. м у грудні. Це свідчить, що регіон справді робить значні кроки на шляху енергонезалежності нашої країни. Частка обсягу теплової енергії, виробленої в області з альтернативних джерел енергії відповідно до загального обсягу виробленої теплової енергії в області у відсотках становила 13,8 2016 р. та 14,1 – 2017-го.  

Торік у рамках цільової програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії Івано-Франківської області на 2016 – 2020 рр. на заходи з енергозбереження у бюджетній сфері з обласного бюджету виділено 1,94 млн. грн. На 1 січня цього року в області видано 5057 «теплих кредитів», за рахунок яких впроваджено енергоощадні заходи на суму майже 124 млн. грн. 

Варто звернути увагу на програми, які діють на Прикарпатті та спрямовані на впровадження заходів з енергозбереження, енергоефективності й використання альтернативних джерел енергії. Це, зокрема,  Стратегія розвитку Івано-Франківської області на період до 2020 року (рішення облради №1401-32/2014 від 17.10.2014 р.), Програма соціально-економічного та культурного розвитку Івано-Франківської області (рішення обласної ради № 764-20/2018 від 16.02.2018), Програма енергозбереження для населення Івано-Франківської області на 2015-2018 роки (рішення обласної ради  № 1836-39/2015 від 16.10.2015), Цільова програма енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії Івано-Франківської області на 2016-2020 роки (рішення обласної ради № 230-5/2016  від 10.06.2016), Регіональна цільова програма зовнішнього освітлення селищних та сільських населених пунктів області до 2020 року (рішення обласної ради № 53-2/2015 від 25.12.2015), Обласна програма «Теплий заклад культури Прикарпаття на 2016 -2020 роки (рішення обласної ради № 46-2/2015 від 25.12.2015), Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до 2020 року (рішення обласної ради № 59-2/2015 від 25.12.2015). 

- Чи є сьогодні активними сільські громади щодо впровадження енергоефективних проектів на своїх теренах?

– Місцеві громади проявляють великий інтерес до впровадження енергоефективних проектів. Водночас все залежить від джерел фінансування з міжнародних та національних фондів. Сьогодні найбільш корисним для сільських громад є Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), що вже підтримав шість проектів, з яких половину реалізовано в сільських громадах. Проблемою залишається частка співфінансування, якої вимагає співпраця як з ДФРР, так і з міжнародними фондами і яка становить щонайменше 10 відсотків вартості проектів. Деякі громади не можуть дозволити собі виділити таку суму і, як результат, не беруть участь у проектах. 

У рамках реалізації проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (ПРООН), реалізовано 32 мікропроекти в сільських громадах з восьми районів нашої області – Верховинського, Городенківського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Тлумацького та Тисменицького. Загальна вартість мікропроектів сільських громад становить понад 12 млн. грн., з яких донорська допомога сягає за 7,5 млн.

Щодо проектів будівництва СЕС та ВЕС, найактивнішими в цьому плані є Богородчанський, Тисменицький, Долинський та Снятинський райони. 

- Який у нас стан справ із «зеленими» ініціативами? Чи багато прикарпатців цікавляться альтернативними джерелами енергії?

– Протягом березня – квітня цього року Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України разом з молодіжною громадсько-екологічною організацією «Наш дім – Манява» провели дослідження щодо зацікавленості ОТГ впровадженням «зелених» ініціатив. З огляду на його результати, всі ОТГ області готові долучитися до реалізації енергоефективних проектів за підтримки міжнародних донорів та інвесторів. У рамках реалізації проекту «Зелена енергія: Словацько-Український досвід» в МГЕО «Наш дім – Манява» було проведено дослідження щодо ставлення жителів Богородчанського, Верховинського та Рожнятівського району до впровадження енергоефективних проектів. Зокрема громади цікавляться питаннями будівництва СЕС і ВЕС та впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах з використанням новітнього досвіду і навіть ноу-хау. 

- Чи багато жителів Прикарпаття встановили сонячні батареї у себе в оселях?

– За даними Держенергоефективності, на 31 грудня 2017 року сонячні електростанції встановлено у 173 приватних домогосподарствах області. Загальна потужність СЕС, введених у дію торік, становить 3,10 МВт.

Водночас лідерами серед регіонів України щодо кількості приватних домогосподарств, що встановили сонячні електростанції, є Київщина та сама столиця – 516 домогосподарств, Дніпропетровська область – 297 та Тернопілля – 227 домогосподарств. 

- Досвід яких країн міг би бути найбільш корисним для України щодо використання альтернативних джерел енергії?

– Як уже казав, можна запозичити досвід Швеції, Англії, Данії, Німеччини щодо використання альтернативних джерел енергії. Однак хочу окремо виділити досвід Словаччини. Торік ми спільно з нашим партнером – екологічною асоціацією «Сосна» з міста Кошице реалізували проект «Зелена енергія: Словацько-Український досвід», який фінансув SlovakAid. Саме базуючись на досвіді нашого партнерства,  ми розробили рекомендації щодо покращення енергоефективності, енергозбереження, використання відновлювальних джерел енергії та захисту довкілля під час реалізації енергетичної політики на території області. Крім цього, у Словаччині використовують природні матеріали (технічну коноплю, глину, солому) для теплоізоляції будинків. Впровадження таких заходів може зберегти до 75 відсотків теплової енергії.

У 2014 році урядом Словацької республіки схвалено «Національну стратегію з адаптації». Розроблення аналогічної регіональної стратегії та її  своєчасна реалізація в області зменшать ризики від негативного впливу клімату на територіальні громади.

О. Процюк

Обласна газета "Галичина" № 85-86 від 04.10.2018 р.