В Україні здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи. Проведення екологічної експертизи є обов’язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан довкілля. Порядок проведення екологічної експертизи визначається законодавством України.
Особливості інформаційної системи в галузі екологічної безпеки. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень в галузі охорони навколишнього середовища важливе місце приділяється інформаційній системі, що повинна мати у своєму розпорядженні різний банк еколого-економічних даних і відповідати основним вимогам раціонального природокористування. На відміну від інших інформаційних систем, екологічна інформація має ряд особливостей, що класифікуються по наступним ознаках.
Акредитацiя – це процедура, завдяки якiй авторитетний орган офiцiйно визнає, що орган або особа компетентнi виконувати певнi завдання. Іншими словами, акредитацiя спричиняє атестацiю та аудит лабораторiй, органiв з сертифiкацiї та iнспектування, якi проводяться через систематичнi iнтервали третьою стороною щодо визначення їх технiчної компетенцiї згiдно визначених технiчних критерiїв. Як технiчна оцiнка третьою стороною, вона є важливим iнструментом для створення i пiдтримки довiри до цих органiв.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні маі-л підприємства, установи, організації, а також громадяни, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (підприємства), що здійснюють викиди стаціонарними джерелами.
Рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря встановлюються з метою введення плати за шкідливий вплив фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря.
"Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1780 відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря є обов'язковим для виконання органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності
Нормування у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення,
Санітарно-захисні зони
Промислові підприємства, що виділяють газ, дим, копіть, пил, а також ті, що створюють шум, необхідно розташовувати по відношенню до найближчого житлового району з підвітряного боку і відділяти від його кордонів санітарно-захисною зоною згідно з санітарними нормами проектування промислових підприємств. Санітарно-захисна зона або будь-яка її частина не може розглядатися як резервна територія підприємства і використовуватися для розширення виробничої площадки.
Види діяльності, що належать до природоохоронних заходів
8.1. Заява про наміри інвестиційного будівництва.
8.2. Заява про екологічні наслідки запланованої діяльності.
8.3. Завдання на розроблення матеріалів ОВНС.
7.1. Оцінка впливів запланованої діяльності на соціальне і техногенне середовище.
7.2. Оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві і вимоги до ОВНС у схемі інвестиційного процесу будівництва.
7.3. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки.
6.1 Загальні вимоги.
6.2 Клімат і мікроклімат.
6.3 Повітряне середовище.
6.4 Геологічне середовище і ґрунти.
6.5 Водне середовище.
6.6 Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.
5.1 Структура і склад розділу ОВНС.
5.2 Підстави для проведення ОВНС.
5.3 Звітні матеріали з ОВНС.
5.4 Загальна характеристика об’єкта проектування.
5.5 Фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) розміщення об’єкта.
4.1 Порядок підготовки і виконання матеріалів ОВНС.
4.2 Етапи проектування, будівництва і виконання ОВНС у схемі інвестиційного процесу.
4.3 Юридичні аспекти розробки матеріалів ОВНС.
3.1 Загальні відомості.
3.2 Стадія розробки схеми розвитку, розміщення підприємств, об’єктів відповідної галузі на перспективу.
3.3 Стадія внесення відповідним міністерством пропозицій про створення (розширення, реконструкцію) підприємства або об’єкта.
3.4 Стадія підготовки матеріалів попереднього вибору земельної ділянки для розміщення будівництва чи розвитку діючого підприємства (об’єкта).
3.5 Стадія розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічних розрахунків (ТЕР), чи проектів будівництва нового, або реконструкції (розвитку) існуючого підприємства.
2.1 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
2.2 Проектні матеріали, у складі яких документація по ОВНС не розробляється.
2.3 Врахування громадських інтересів.
1.1 Поняття, ціль і принципи екологічної експертизи.
1.2 Поняття і місце ОВНС в матеріалах експертизи; ціль і завдання ОВНС.
1.3 Основні положення, терміни та їх визначення в матеріалах ОВНС.
